Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через осв≥ту

„и¤ осв≥та, того й мова. ѕро цю стару ≥стину добре знали й керувались нею вс≥ вороги украњнського народу на вс≥х його розшматованих теренах ≥ в ус≥ часи. " ≥нцевою метою осв≥ти вс≥х ≥нородц≥в, що проживають у межах нашоњ в≥тчизни, безперечно, повинно бути обрус≥нн¤",Ч писав, наприклад, у 1870 роц≥ м≥н≥стр осв≥ти –ос≥њ ƒ.“олстой. —аме через осв≥ту йшов головний напр¤м удару по наш≥й мов≥.
"Ќарод повинен учитис¤, народ хоче учитис¤; ¤кщо ми не дамо йому умов ≥ засоб≥в учитис¤ на своњй мов≥ Ч в≥н стане учитис¤ на чуж≥й Ч ≥ наша народн≥сть загине з осв≥тою народу", Ч писав на початку 60-их рок≥в минулого стол≥тт¤ ћ. остомаров. –ос≥йськ≥ правител≥ ≥ њхн≥ чиновники в ”крањн≥ прекрасно це усв≥домлювали за сто рок≥в до цих сл≥в остомарова ≥ сто рок≥в п≥сл¤ них. ≤ робили все дл¤ того, щоб украњнц≥ "загинули з осв≥тою", тобто за допомогою рос≥йськомовноњ осв≥ти.
Ќав≥ть один ≥з м≥н≥стр≥в народноњ осв≥ти –ос≥њ констатував, що заборона украњнськоњ мови, "значно утруднюючи поширенн¤ серед малоруського населенн¤ корисних знань шл¤хом .-виданн¤ зрозум≥лим дл¤ сел¤н нар≥чч¤м книг, заважаЇ п≥днесенню нин≥шнього низького його р≥вн¤". «вертаЇмо увагу читача на слово "нин≥шнього": на початку XX стол≥тт¤ серед украњнц≥в 87 в≥дсотк≥в було неписьменних, а в XVII стол≥тт≥ письменними були майже вс≥.
олись депутати ƒуми ухвалили, щоб навчанн¤ дл¤ ≥нородц≥в у школ≥ провадилось њхн≥ми р≥дними мовами: польською, латиською, татарською, киргизькою, черкеською, чеченською ≥ нав≥ть Ч "на см≥х" (!) Ч Їврейською. "јле украњнц¤м ≥ на см≥х не схот≥ли позволити" (ћ.√рушевський). —еред причин депутати ƒуми називали ≥ те, що "украњнськ≥ сел¤ни сам≥ не прос¤ть украњнськоњ школи". Ќин≥, майже через дев'¤носто рок≥в, шов≥н≥змофрен≥к руглов, депутат –еспубл≥ки рим, твердить, що украњнц≥ п≥вострова не потребують украњнськоњ школи. ј щоб це довести, однодумц≥ руглова розгромили нед≥льну украњнську школу в —евастопол≥.
ѕ.—труве писав, що "створенн¤ середньоњ ≥ вищоњ школи з малорос≥йською мовою викладанн¤ було б штучною ≥ н≥чим не виправданою розтратою псих≥чних сил населенн¤". "Ќаселенн¤" ж до под≥бних застережень не прислухалось. ¬оно знало, що "в≥дстал≥сть украњнц≥в щодо писемности в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими народами, що засел¤ли –ос≥йську ”крањну, Ч це безпосередн≥й насл≥док русиф≥кац≥йноњ пол≥тики царського режиму" (—.—≥рополко). “ому "населенн¤" вперто домагалос¤ нац≥ональноњ школи, на що рос≥йський ур¤д в≥дпов≥дав у своњй звичн≥й манер≥ Ч заборонами ≥ пересл≥дуванн¤м. “ак, лише куратор ѕ.«≥лов в≥д 1905 до 1912 року закрив 12 приватних г≥мназ≥й,зв≥льнив 32 директор≥в та 972 учител≥в, а 822 учител≥в "перев≥в" до ≥нших шк≥л. оли 1905 року 1400 студент≥в ињвського ун≥верситету подали петиц≥ю з вимогою в≥дкрити в ун≥верситет≥ 4 кафедри украњн≥стики з украњнською мовою викладанн¤, ректор в≥дпов≥в, що ун≥верситет Ч це "загальнодержавна ≥нституц≥¤" ≥ в його ст≥нах не може бути жодноњ мови, кр≥м рос≥йськоњ.
„орносотенець професор ≤.—≥корський поширював думку: украњнська ≥ рос≥йська мови н≥би-то р≥зн¤тьс¤ фонетично (ф≥зично), але зб≥гаютьс¤ духом (психолог≥чно). ≤снуванн¤ паралельних мов Ї розк≥ш, ¤коњ природа не терпить. ќтже, украњнську мову треба заборонити.
ќск≥льки повного паралел≥зму м≥ж мовами насправд≥ н≥коли не буваЇ, то в рад¤нськ≥ роки украњнську мову почали "паралел≥зувати" до рос≥йськоњ, щоб не лише рос≥йським шов≥н≥стам, а й украњнц¤м вона видалас¤ непотр≥бною.
"“а ось ¤ перед вами рос≥йськомовний украњнець. як запхали мене в с≥м рок≥в у рос≥йську школу, а пот≥м у рос≥йський ≥нститут, так ≥ став ¤ рос≥йськомовним",Ч пише в≥домий публ≥цист ¬олодимир оваленко.
Ќа окупован≥й ѕольщею ¬олин≥, ѕол≥сс≥ й ’олмщин≥ у м≥жвоЇнний час не було жодноњ украњнськоњ школи. ” √аличин≥ в≥дкрити початкову украњнську школу можна було за умови, що в населеному пункт≥ мешкаЇ м≥н≥мум 25% украњнц≥в ≥ коли було щонайменше 40 нотар≥ально засв≥дчених за¤в батьк≥в. ўоб в≥дкрити польську школу (при костьол≥) достатньо було двох польських с≥мей на село.
” в≥дносно л≥беральний (геноциду таки не було) хрущовсько-брежнЇвський пер≥од к≥льк≥сть д≥тей, що навчались в украњнських школах, неухильно зменшувалась. ÷ей процес продовжувавс¤ аж до самого скону —–—–. якщо в 1985Ч1986 навчальному роц≥ украњнською мовою навчалось 48,2% д≥тей республ≥ки, то в 1990Ч1991 роц≥ частка таких д≥тей зменшилась до 47,9%. «а п'¤ть рок≥в "перебудови" прир≥ст контингенту рос≥йськомовних учн≥в перевищив прир≥ст украњнськомовного контингенту в 2,7 раза.
оли врахувати, що украњнц≥ складають нин≥ майже 73 % населенн¤ ”крањни, то кожна трет¤ украњнська дитина позбавлена можливост≥ навчатис¤ р≥дною мовою. ∆одноњ украњнськоњ школи не�